Технологія огородження котлованів

Будівництво підземних споруд відкритим способом може здійснюватися як у котлованах без кріплення, борти яких сформовані під кутом природного укосу ґрунту, так і в котлованах, підкріплених конструкціями, що захищають (рис). Пристрій котлованів у схилах є найпростішим і, як правило, економічним рішенням, проте застосування цього способу зустрічає безліч обмежень, особливо в умовах обмеженої міської забудови. Обмеженням насамперед є необхідна глибина котловану. При збільшенні глибини закладення слід робити більш пологі укоси, займана площа та обсяги вийнятого з котловану ґрунту істотно зростають, що робить цей спосіб недоцільним або неможливим через обмеженість майданчика. Істотно ускладнюють застосування цього підземні води, оскільки стає необхідним використання будівельного водозниження. Тому котловани у схилах зазвичай влаштовуються за відсутності забудови при глибокому заляганні рівня підземних вод.

Найбільш простий у виконанні і, відповідно, економічною є конструкція огородження котловану, що влаштовується з вертикальних сталевих елементів, що занурюються в ґрунт по контуру котловану. У міру розробки ґрунту в котловану між металевими елементами встановлюється затяжка з дерев’яних дощок сталевого листа або ж/б елементів, що перешкоджають обсипанню ґрунту в котлован. Як несучі сталеві елементи, як правило, використовують труби або двотаври, які занурюють у пробурені свердловини.